Значение слова «марить»

МА́рить

1. Несов. неперех. местн. безл. Парить (о сильном зное, духоте перед дождем, грозой).
Словарь Ефремовой Т.Ф

Употребления слова в предложениях


1

Кожний почав думати й марить голосно.

Хмари, Иван Нечуй-Левицкий, 1871г.
0
0
2

Але було ясно, що Дюбоск або марить, або каже чисту правду.

Таємниця патера Брауна = The Secret of Father Brown, Гилберт Кит Честертон, 1910,1911,1927г.
0
0
3

навчилася жити без тебе, облишила марити минулим…

Поруч з тобою, Наталка Доляк, 2018г.
0
0
4

Вона марила про щастя, котрого пестра повнота мусила б давати.

Природа, Ольга Кобилянська
0
0
5

Настало те, чого вона так довго чекала, про що марила.

Місячна долина, Джек Лондон, 1913г.
0
0
Приложение доступно в Google Play Приложение доступно в Google Play

Комментарии (0)