24 предложения со словом «дарма»
На мить я подумав, що дарма створив Машину часу!
Машина часу, Герберт Уэллс, 1895г.Дарма, нехай жалкують, а йому у отца дуже-дуже добре!
Маруся, Григорій Квітка-Основ’яненкоА Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити.
Коли ще звірі говорили, Іван ФранкоНу, та дарма, – гаразд буде й так!
Під тихими вербами, Борис ГрінченкоПравда, одна пуля вражья прохватила сдуру и ему око, та дарма, – он и другим лучше нас высмотрит сердце ворожье…
Молодость Мазепы, Михайло СтарицькийДарма, нехай жалкують, а йому у отця дуже-дуже добре!
Конотопська відьма. Вибрані твори, Григорій Квітка-Основ’яненкоТим краще, якщо дарма брати не хочеш».
Кар’єра Никодима Дизми, Тадеуш Доленга-Мостович, 1932г.Ну, та дарма, ми на нашому будиночку здорово заробили!
Місячна долина, Джек Лондон, 1913г.Та дарма – випередити нас йому не вдалося.
Три товариші. Чорний обеліск, Эрих Мария РемаркТа дарма, цього нам однаково замало.
На Західному фронті без змін. Повернення, Эрих Мария РемаркНиче, вскорости отойдет эта дарма.
Прощание с Матерой. Пожар (сборник), Валентин Распутин, 1976, 1985г.Дарма що колись були кращими друзями!
Оленіада, Ірен Роздобудько, 2007г.Бачу, не дарма мой хлеб дзяк есць.
Час чумы (зборнік), Уладзімір Арлоў, 2005г.Не буду ж я дарма час марнаваць.
На парозе раю, Зінаіда Дудзюк, 2019г.дарма, хмари не давали побачити висоту сонця.
Унія, Володимир Єшкілєв, 2019г.А дарма полишила, як виявилося!
Книга Розчарування. 1977–1990, Тимур Литовченко, 2020г.Та все дарма, вовк не припинив.
Дикий, Гильермо Арриага, 2016г.Ну, пью, допустим, я на дарма обычно.
Срыв (сборник), Роман Сенчин, 2017г.Дарма, – похмуро, кусаючи губи, кинула Тетяна.
Талант, Степан ВасильченкоЗа ничто, дарма почитай скупали барышники пуховое добро.
Оренбургский платок, Анатолий Санжаровский, 2012г.Не дарма я його з ранку накопичував!
Різдвяний сюрприз, Андрей Курков, 2005, 2016г.Адже не дарма вважалося, що до Великодня ізяни плетуть кошарки на всю Україну.
Повелителька ліхтарів, Елена Волынская, 2020г.В войну за дарма снабжал меня дичью, рыбки подбрасывал, лисьей шкурой однажды одарил.
Вижу сердцем, Александр Сергеевич ДонскихВсе рождённые человеческим художественным воображением неживые Боги, это муляжи – дело хитрого ума, чтобы приношения от народа получать дарма.
Веков эхо. Вспоминайте нас!, Зинаида Загранная-Омская